Музика, що лікує пам’ять: рефлексія після концерту «Крізь попіл до світла» 🎼

Вчора, 2️⃣6️⃣ квітня, мала нагоду, разом з Любов Базалійською, відвідати особливу подію — благодійний концерт-реквієм академічного хору ім. В. Газінського, присвячений 40-м роковинам Чорнобильської трагедії. Знаєте, як психолог, я часто говорю про те, що травми (і особисті, і колективні) не можна просто «забути». Їх потрібно проживати, опрацьовувати та трансформувати у щось світле.
Чому цей захід був важливим з погляду психології?
  1. Колективне співпереживання. Коли ми разом слухали «Реквієм» Форе у стінах костелу, відбувався неймовірний процес — ми розділяли спільний біль. Це дає відчуття, що ти не один зі своїми страхами чи сумом.
  2. Терапія звуком. Музика хору ім. Газінського — це не просто професійне виконання. Це вібрації, які допомагають зняти емоційну напругу. Ви помічали, як після глибокої музики стає легше дихати? Це і є вихід заблокованих емоцій.
  3. Від попелу до світла. Назва концерту дуже символічна. Чорнобиль — це наш спільний «попіл». Але пам’ять і вдячність ліквідаторам — це те «світло», яке допомагає нам рухатися далі, навіть у найважчі часи.
Моя порада студентам:
Якщо ви відчуваєте тривогу або важкість від новин чи історичних дат — не замикайтеся в собі. Мистецтво, класична музика та щира розмова — це ті інструменти, які повертають нам ґрунт під ногами.
Дякую хору за цю можливість зазирнути всередину себе. Пам’ятаємо минуле, щоб будувати майбутнє.
Бережіть свій внутрішній спокій.