Для батьків

Щороку 25 листопада у різних країнах по всьому світу розпочинається акція «16 днів проти насильства».

Основне завдання цієї акції - привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем – запобігання та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ і громадських організацій задля об’єднання зусиль заради захисту прав людини.

До акції приєдналися і зірки українського шоубізнесу. «Вийди із кола насильства» – в один голос вперше промовляють MONATIK, Юлія Саніна, Оля Полякова,Тарас Тополя і Alyosha на чолі із Почесним Послом UNFPA Україна, Машею Єфросиніною. Відеоролик можна переглянути за посиланням: Українські зірки проти насильства 

Що ж таке насильство та які його ознаки? З цієї інформацією можна ознайомитися в буклеті.

Пропонуємо до перегляду матеріал, схвалений Міністерством освіти і науки до акції «16 днів проти насильства» 16 днів проти насильства

1. Відеоролики, щодо попередження сексуального насильства дітей у колі довіри: Від Служби порятунку дітей

2. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді.

3. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорт:  Проблеми сексуального насильства в спорті

4. Серія із 19 навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей: Український фонд благополуччя дітей



Сьогодні (20 листопада 2022 року) - Всесвітній день дитини! 
-  Мам, посидь зі мною…
- Мам, допоможи…
- Можна я з тобою?
- Що це, підкажи…?
Час минає стрімко,
Мов ріка тече,
Виростають діти
Змінюється все…
- Син, посидь ще трішки…
- Синку, не спіши...
- Подаруй усмішку…
- Як ти? Розкажи…
Не шкодуйте часу
Для доні чи сина,
Бо найбільше щастя
Бути поруч з ними…

© Галина Британ.






















04 жовтня 2022 року



30 вересня 2022 року

👨 Підлітки вразливі та нерідко захоплюються шкідливими звичками. Досить часто батьки не в змозі дати раду проблемній поведінці своєї дитини.

👉 Рекомендації:

Проблеми з поведінкою школярів завдають багато незручностей батькам. Але пам'ятайте, що це – тимчасовий етап, і він цілком природний.

✅ Щоб виправити поведінку підлітка, важливо заручитися його довірою. Поговоріть із ним, вислухайте його. Не варто критикувати, бо це тільки погіршить ситуацію.

✅ Дайте зрозуміти дитині, що ви любите її такою, як вона є.

✅ Пам'ятайте, що підліток тією чи іншою мірою залежить від своїх емоцій, а тому потребує вашої підтримки.

✅ Допоможіть дитині: розкажіть, як ви дієте, відчуваючи смуток, злість, ревнощі тощо. Ваші підказки стануть в пригоді, коли вона даватиме раду власним емоційним проблемам.

✅ Якщо бачите, що ваша дитина потрапила в погану компанію, вам потрібно втрутитися. Однак пам'ятайте, що підлітки чутливі й можуть гостро сприймати критику.

👨‍👩‍👧‍👦 Будьте уважні й постарайтеся зрозуміти, що відчуває ваша дитина. Це допоможе впоратися з багатьма проблемами.


19 вересня 2022 року

❗️❗️Деструктивні прояви в поведінці дітей та підлітків  - наслідки травматичного стресу

Діти набагато вразливіші до стресу, тому в період воєнних конфліктів та після них помітно зростає чисельність дітей з емоційними порушеннями і поведінковими відхиленнями.

Депресивні настрої в поведінці проявляються

✔️в постійному пригніченому😢 або дратівливому😡 настрої,

✔️втраті апетиту,

✔️труднощах з концентрацією уваги,

✔️ втраті інтересу до звичних видів діяльності (таких як навчання, спорт, хобі), спілкуванні з друзями,

✔️легкій втомлюваності,

✔️неуспішності дитини у школі, викликати соціальну ізоляцію.

Підлітки середньої ланки та старшокласники можуть

✔️вживати алкоголь🍷🍺 та психоактивні препарати💊,

✔️демонструвати під час уроків та перерв неконтрольовану емоційну поведінку.

✔️ може відчувати власну непотрібність або провину,

✔️відчувати безнадійність та нездатність щось змінити.

✔️Іноді в нього можуть бути думки про суїцид.

❗️❗️Якщо ви помічаєте за окремими натяками і зауваженнями, роздумами, розмовами, що підліток думає про проблему самогубства, потрібно поставитися до цього вкрай серйозно.

👨‍👨‍👧‍👦 Тому дуже важливо зберігати з дитиною довірливі стосунки, щоб вона могла поділитися своїми можливими думками про суїцид.

❗️❗️Таким учням може знадобитися спеціалізована допомога психолога та психіатра.

Психолог Гаджук Ольга 0673684064



❓Як допомогти дитині подолати надмірну тривогу?

Ділимося з вами зразком розмови, якщо вашій дитині страшно і потрібно швидко впоратися зі стресовим станом. 

🔴 Що? Де? Яке?

1. Що ти відчуваєш зараз? (Запитуйте, називаючи різні емоції, почуття, стани, щоб допомогти дитині назвати його вголос - страх, тривога...). 

2. Покажи місце, де воно знаходиться в тілі (сонячне сплетіння, живіт, горло...)

3. Яке воно: колір, вага, як звучить, як пахне, яке на дотик? Чим яскравіше ви разом з дитиною його опишете, тим краще

4. Як (в який спосіб) його можна звідти дістати? (висмоктати гігантським пилососом, витягнути руками, видихнути, проколоти і випустити назовні... пофантазуйте разом з дитиною, знайдіть спосіб, який їй сподобається).

5. Яким почуттям чи емоцією ти хочеш замінити свій страх? (спокій, розслаблення, щоб стало легше...)

6. І потім знову уявляємо якого це нове почуття кольору, як пахне, яке на дотик...

Разом з дитиною уявіть і проговоріть, як воно виникає в тілі, заповнює те місце, де був страх, наповнює кожну клітинку тіла.

🔵 Дихання

Правильно дихайте самі та разом з дитиною, якій допомагаєте.

Вдих у живіт (наче надуваємо кульку)

Видих повільно через рот (просто розслаблюємо живіт, видихаємо у 2 рази повільніше, ніж вдихали)

Наприклад, під час вдоху подумки рахуємо до 4, а під час видиху рахуємо до 8.

Таких циклів - мінімум 10-15

🟣 «Спокійне місце»

Уявляємо улюблене місце, де дитина була максимально розслаблена, де їй було добре. Наприклад, на морі або у лісі, поруч з рідними.

Допоможіть дитині пригадати та відчути, які у тому місці вона звуки, кольори, відчуття шкіри... 

Допомагайте їй подумки залишатися у цих думках, відчуттях, допоки вона не почне дихати повільніше, розслабиться.

За будь-якої нагоди обіймайте  дитину (якщо вона не проти), нагадуйте про вашу любов та те, що ви завжди подбаєте про неї.

За матеріалами Наталії Лапшової

15 березня 2022 року

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації?

В умовах війни підлітки особливо уразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб упоратися зі своїми емоціями та почуттями.

❗️Зберігайте поради від психологів про те, як сьогодні підтримати свою дитину:

🔹Говоріть та слухайте. Знайдіть годину та поважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз'ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилась країна в цілому та ваша батьківщина, зокрема.

🔹 Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та пояснити дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

🔹 Плануйте майбутнє 💭 Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите відразу, як настане світ. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

🔹 Обіймайтеся 🫂 Обіймайте свого підлітка та інших членів сім'ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт дуже важливий в умовах невизначеності та стресу.

🔹 Подивитися разом улюблені фільми 🎬 Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Вибирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

🔹 Читайте вголос 📚 Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої не доходили руки.

🔹 Хвалити і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

🔹 Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

🔹 Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтесь до допомоги разом із нею. Водночас поясните дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

🔹 Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

Пам'ятайте ❗️ Ви незамінна людина у житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути таким людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким. Джерело


10 березня 2022 року


04 березня 2022 року

Психологічна турбота від Світлані Ройз:

Правила підтримки, якщо батьки евакуюються з дитиною 👉  https://youtu.be/8ml9RPFun7s

Якщо батько чи мати захищає країну 👉  https://youtu.be/r_G3IagdbUM

Як подбати про дитину якщо ви знаходитися з нею в укритті 👉  https://youtu.be/VpJXr3UXCvo


25 лютого 2022 року

5 порад для батьків 

ЯК ПІДтримати дітей у цієї непростої години війни

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

Олег Романчук від імені команд «Кола сім’ї», УІКПТ

24 лютого 2022 року

Як допомогти собі та дітям у складних життєвих ситуаціях 👉

https://youtu.be/SYS1KmWCztY

22 лютого 2022 року

В часи невизначеності чи зростання напруги варто вміти подбати про себе.

Особливо, якщо ви піклуєтеся про дітей або своїх батьків похилого віку.

Тривога - це захисна реакція організму. Вона вмикається, коли відчуває небезпеку, сканує все навколо, готує організм до виживання та вимикається, коли небезпека минула. 

Все набагато складніше, якщо загроза ніби є, але конкретно ми її не бачимо. Або ж, коли вона так і не настає.  Адже тоді складно підготуватися, розслабитися. Ми ніби вимушені напружено жити до настання самої події. Живемо в очікувані гіршого. 

Ми можемо розвинути здатність протистояти, адаптуватися і відновлюватися після стресу та негараздів, а також підтримувати або повертатися до стану психічного здоров’я, використовуючи ефективні стратегії подолання. 

Нам варто розвивати індивідуальну стійкість, яка включає поведінку, думки та дії для сприяння особистого добробуту та психічного здоров’я. 

Саме це допоможе нам жити у часи невизначеності.

Нижче, є декілька шаблонів, які можуть нагадати вам про способи турботи про себе, пригадати власні індикатори погіршення свого стану, згадати про способи покращення свого самопочуття та, при потребі, звернутися по допомогу. 

Ніхто не мусить здогадуватися, що вам зле. Шукайте поміч, вона точно є. 





20 лютого 2022 року

Вже скоро випускники будуть складати ДПА та ЗНО...

Як батьки можуть допомогти дітям підготуватися до успішного складання тестів?

Поради підготовила психолог Олена Романенко.






11 лютого 2022 року

У навчальному закладі з 07.02. до 14.02.22 проводиться предметний тиждень етики і психології сімейного життя. Сьогодні згідно плану роботи тижня психологічна служба пропонує переглянути анімаційне кіно про взаємостосунки матері та дитині за посиланням 👉https://youtu.be/Cc0fS3fwL8E

👉  https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=493118939110781&id=100052380379876

👉 Як дитина переживає розлучення батьків https://youtu.be/9r-E1sQbD3g

08 лютого 2022 року

Інтернет може бути чудовим місцем як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але, як і весь реальний світ, мережа може бути небезпечна. Перед тим, як дозволити дітям виходити в Інтернет самостійно, їм слід усвідомити деякі моменти. Розкажіть своїм дітям про небезпеки в Інтернеті і навчіть правильно виходити з неприємних ситуацій. На закінчення розмови встановіть певні обмеження на використання Інтернету та обговоріть їх із дітьми. Спільно ви зможете створити для хлопців затишок та безпеку в Інтернеті. Якщо ви не впевнені, з чого почати, ось кілька думок про те, як зробити відвідування Інтернету для дітей цілком безпечним.

Встановіть правила роботи в Інтернеті для дітей і будьте непохитними.

Навчіть дітей вживати таких запобіжних заходів щодо збереження конфіденційності особистої інформації:

– Представляючись, слід використовувати лише ім'я чи псевдонім.

– Ніколи не можна повідомляти номер телефону або адресу проживання чи навчання.

– Ніколи не надсилати свої фотографії.

– Ніколи не дозволяйте дітям зустрічатися зі знайомими через Інтернет без контролю з боку дорослих.

Поясніть дітям, що різниця між правильним та неправильним однакова як в Інтернеті, так і в реальному житті.

Навчіть дітей довіряти інтуїції. Якщо їх в Інтернеті щось турбує, їм слід повідомити вас.

Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить жодної особистої інформації.

Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила доброї поведінки діють скрізь навіть у віртуальному світі.

Наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи – музики, комп'ютерних ігор та інших програм – є крадіжкою.

Скажіть дітям, що ніколи не слід зустрічатися з друзями з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Скажіть дітям, що не все, що вони читають чи бачать в Інтернеті, – правда. Навчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.

Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що він робить на них.

Заохочуйте дітей ділитися з вами своїм досвідом в Інтернеті. Відвідуйте мережу разом із дітьми. Регулярно відвідуйте Інтернет-щоденник своєї дитини, якщо вона його веде, для перевірки.

Будьте уважні до ваших дітей.

Рекомендації для батьків щодо запобігання інтернет-хуліганству, кібербулінгу

1. Поясніть дітям, що під час спілкування в Інтернеті вони мають бути дружніми з іншими користувачами. У жодному разі не варто писати різкі та образливі слова – читати грубості так само неприємно, як і чути.

2. Навчіть дітей правильно реагувати на образливі слова та дії інших користувачів. Не варто спілкуватися з агресором, і тим більше намагатися відповісти йому тим самим. Можливо, варто взагалі залишити даний ресурс і видалити звідти свою особисту інформацію, якщо не вдається вирішити проблему мирним шляхом. Кращий спосіб зіпсувати хулігану його витівку - відповідати йому повним ігноруванням.

3. Зверніть увагу на психологічні особливості вашої дитини. Ознаки того, що дитина піддається кібербулінгу, різні, але є кілька загальних моментів: ознаки емоційного дистресу протягом та після використання Інтернету, припинення спілкування з друзями, уникнення школи, закладу навчання або шкільних компаній, нестабільні оцінки та відігравання агресії в домашній обстановці, зміни в настрої, поведінці, сні та апетиті, не мають жодного близького друга і успішніше спілкуються з дорослими, ніж з однолітками, схильні до депресії і частіше за своїх ровесників думають про самогубство.

4. Якщо у вас є інформація, що хтось із друзів або знайомих вашої дитини піддається буллінгу або кібербулінгу, то повідомте про це класного керівника або практичного психолога – необхідно вжити заходів щодо захисту дитини.

5. Поясніть дітям, що особиста інформація, яку вони викладають в Інтернеті (домашня адреса, номер мобільного або домашнього телефону, адреса електронної пошти, особисті фотографії) може бути використана агресорами проти них.

6. Допоможіть дитині знайти вихід із ситуації – практично на всіх форумах та сайтах є можливість заблокувати кривдника, написати скаргу модератору чи адміністрації сайту, вимагати видалення сторінки. Більшість соціальних мереж та сервісів електронної пошти мають у налаштуваннях опцію "заблокувати користувача" або "занести до чорного списку".

7. Підтримуйте довірчі стосунки з вашою дитиною, щоб вчасно помітити, якщо на її адресу почне надходити агресія чи погрози. Спостерігайте за його настроєм під час та після спілкування з будь-ким в Інтернеті.

8. Переконайтеся, що образи (буллінг) із мережі не перейшли у реальне життя. Якщо загрози, що надходять, є досить серйозними, стосуються життя або здоров'я дитини, а також членів вашої сім'ї, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів, а дії кривдників можуть потрапляти під статті дії кримінального та адміністративного кодексів про правопорушення.

Як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулася з будь-якою Інтернет-загрозою?

1. Встановіть позитивний емоційний контакт із дитиною, постарайтеся привернути її до розмови у тому, що сталося. Розкажіть про своє стурбованість тим, що з ним відбувається. Дитина повинна вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації та допомогти їй, але в жодному разі не покарати.

2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав його профіль у соціальній мережі) або він потрапив у неприємну ситуацію (витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства тощо), постарайтеся його заспокоїти і разом розберіться в ситуації. З'ясуйте, що призвело до цього результату – безпосередньо дії самої дитини, недостатність вашого контролю чи незнання дитиною правил безпечної поведінки в Інтернеті.

3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їхніх взаємин, з'ясувати, чи існує домовленість про зустріч у реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривднику про дитину. (Реальне ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи тощо). Поясніть і обговоріть, на яку небезпеку може виникнути дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.

4. Зберіть найповнішу інформацію про подію – як зі слів дитини, так і за допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де була дитина, перегляньте список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте та збережіть цю інформацію – надалі це може стати вам у нагоді для звернення до правоохоронних органів.

5. У випадку, якщо ви не впевнені у своїй оцінці того, наскільки серйозно сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін), де вам дадуть рекомендації та підкажуть, куди і в якій формі звернутися з цієї проблеми.

Знайомства в Інтернеті та зустрічі з незнайомцями

Спілкуючись у мережі, діти можуть знайомитися, спілкуватися та додавати до «друзів» абсолютно невідомих їм у реальному житті людей. У таких ситуаціях є небезпека розголошення дитиною особистої інформації про себе та свою сім'ю. Також юний користувач ризикує зазнати образ, залякування та домагань.

Особливо небезпечним може стати встановлення дружніх відносин з дитиною з метою особистої зустрічі (грумінг), вступу з нею в сексуальні відносини, шантажу та експлуатації. Такі знайомства найчастіше відбуваються у чаті, на форумі чи у соціальній мережі. Спілкуючись особисто («в приваті»), зловмисник, найчастіше представляючись однолітком, входить у довіру до дитини, а потім намагається дізнатися про особисту інформацію (адресу, телефон та ін.) і домовитися про зустріч. Іноді такі люди виманюють у дітей інформацію, якою потім можуть шантажувати дитину, наприклад, просять надіслати особисті фотографії чи провокують непристойні дії перед веб-камерою.

1. Підтримуйте довірчі стосунки з вашою дитиною, щоб завжди знати, з ким дитина спілкується в мережі. Зверніть увагу, кого дитина додає до себе «у друзі», з ким вважає за краще спілкуватися в мережі – з ровесниками або людьми старшими за себе.

2. Поясніть дитині, що не можна розголошувати в Інтернеті інформацію особистого характеру (номер телефону, домашню адресу, назву/номер школи тощо), а також надсилати віртуальним знайомим свої фотографії або відео.

3. Поясніть дитині, що не можна ставити на аватарку або розміщувати в мережі фотографії, за якими можна судити про матеріальний добробут сім'ї, а також погано ставити на аватарку фотографії інших людей без їхнього дозволу.

4. Поясніть дитині, що при спілкуванні на ресурсах, що вимагають реєстрації (у чатах, на форумах, через миттєвий обмін повідомленнями, в онлайн-іграх), краще не використовувати реальне ім'я. Допоможіть йому вибрати нік, який не містить жодної особистої інформації.

5. Поясніть дитині небезпеку зустрічі з незнайомими з Інтернету. У мережі людина може представитися будь-ким, тому на реальну зустріч з Інтернет-другом треба обов'язково ходити у супроводі дорослих.

6. Дитячий пізнавальний інтерес до теми сексуальних стосунків між чоловіком та жінкою може активно експлуатуватися зловмисниками в Інтернеті. Намагайтеся самі поговорити з дитиною на цю тему. Поясніть йому, що нормальні стосунки між людьми пов'язані з довірою, відповідальністю та турботою, але в Інтернеті тема кохання часто представляється у неправильній, вульгарній формі. Важливо, щоб дитина була залучена до улюбленої справи, захоплювалася заняттями, що відповідають її віку, яким вона може присвячувати вільний час.

Азартні ігри за гроші. Як уберегти дітей від азартних ігор

Багато дітей люблять шукати розваги (наприклад, ігри) в Інтернеті. Іноді під час пошуку нового ігрового сайту вони можуть потрапити на картковий сервер. Більшість ігор і розваг для неповнолітніх цілком законні, проте їм не можна грати в азартні ігри на гроші.

У чому різниця між ігровими сайтами та сайтами з азартними іграми.

Різниця між ігровими сайтами та сайтами з азартними іграми полягає в тому, що на ігрових сайтах зазвичай містяться настільні та словесні ігри, аркади та головоломки із системою нарахування очок. Тут не витрачаються гроші: ані справжні, ані ігрові. Сайти з іграми на гроші зазвичай містять ігри, пов'язані з виграшем чи програшем справжніх грошей.

Крім цього, існує такі поняття як клієнтські та браузерні ігри, тобто ігри через Інтернет. Клієнтські та браузерні ігри бувають платні, безкоштовні та умовно-безкоштовні. Умовно-безкоштовні це такі ігри, де можна грати безкоштовно, але є можливість щось покращувати (наприклад, покращити ваш персонаж або отримати будь-які ігрові привілеї) за рахунок внесення реальних грошей.

Як застерегти дітей від ігор за власний кошт?

1. Батьки мають вирішити, у що можна грати їхнім дітям. Обговоріть жанр ігор (скажімо, тільки більярд, стратегії та шахи) і кількість учасників (адже можна грати і одному).

2. Нагадуйте дітям, що їм не можна грати за гроші. Запропонуйте їм грати не менш захоплюючі ігри, але які не передбачають використання готівкових або безготівкових програшів/виграшів.

3. Допоможіть дітям зрозуміти механізм таких ігор. Адже переважно подібні розваги використовуються творцями для отримання прибутку. Гравці більше втрачають гроші, ніж виграють.

4. Не дозволяйте дітям використовувати номери ваших кредитних карток в Інтернеті. Тримайте їх у недоступному для дітей місці. У мережних іграх гроші зазвичай потрібні. Діти можуть ненароком влізти у борги.

5. Поясніть, що до ігор на гроші можна пристраститься. Завжди є небезпека набуття залежності. Це як хвороба. Особливо якщо є кредитна картка та позитивний баланс на ній; людина може грати, доки не витратить усе до кінця.

6. Контролюйте поведінку дітей в Інтернеті. Слідкуйте за тим, які сайти відвідують ваші діти та що вони роблять в Інтернеті.

Інтернет залежність

Те, що діти проводять в Інтернеті надто багато часу, засмучує більшість батьків. Спочатку дорослі вітали появу Мережі, вважаючи, що вона є безмежним джерелом нових знань. Незабаром з'ясувалося, що підлітки не так користуються Інтернетом для виконання домашніх завдань або пошуку корисної інформації, як спілкуються в чатах і грають в онлайнові ігри. Підтримка у житті дітей розумної рівноваги між розвагами та іншими заняттями завжди була випробуванням для батьків; Інтернет зробив це ще важчим завданням. Спілкування в Інтернеті та інтерактивні ігри можуть настільки затягувати дітей, що часто втрачають відчуття часу, з'являється інтернет-залежність.

Зверніть увагу на психологічні особливості вашої дитини. Соціально дезадаптовані діти мають підвищену ймовірність придбання Інтернет-залежності. Причина в тому, що Інтернет дозволяє залишатися анонімним, не боятися осуду (якщо щось зробив неправильно, завжди можна змінити ім'я і почати все заново), надає набагато ширший вибір можливостей спілкування, ніж реальний світ.

В Інтернеті дитині набагато легше збудувати свій віртуальний світ, перебування в якому йому буде комфортним. Тому, якщо у дитини щось не виходить у реальному світі, вона прагнутиме перебування там, де їй комфортно. З іншого боку, Інтернет може допомогти сором'язливій дитині стати більш товариським, знайти те середовище спілкування, яке повніше відповідає його рівню розвитку, і в результаті підвищити його самооцінку. Якщо ваша дитина в житті замкнена, сором'язлива чи схильна до зневіри, вам необхідно уважно стежити за її ставленням до Інтернету, щоб запобігти її перетворенню із засобу розкриття особистості дитини на погано контрольовану пристрасть.

Інтернет-залежність – нав'язливе бажання увійти в Інтернет, перебуваючи в автономному режимі та нездатність вийти з Інтернету, будучи онлайн. (Гриффіт Ст, 1996). За своїми проявами вона схожа з вже відомими формами адиктивної поведінки (наприклад, в результаті вживання алкоголю або наркотиків), але відноситься до типу нехімічних залежностей, тобто не призводить безпосередньо до руйнування організму. За своїми симптомами Інтернет-залежність ближча до залежності від азартних ігор; для цього стану характерні такі ознаки: втрата відчуття часу, неможливість зупинитися, відрив від реальності, ейфорія при знаходженні за комп'ютером, досада та роздратування при неможливості вийти в Інтернет.

У разі Інтернет-залежності виділяють такі типи онлайн-активності:

Нав'язливий веб-серфінг – нескінченні подорожі по всесвітньому павутинню, пошук інформації, 

Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств (великі обсяги листування, постійна участь у чатах, веб-форумах, надмірність знайомих та друзів у мережі),

Ігрова залежність – нав'язливе захоплення комп'ютерними іграми через мережу,

Нав'язливе бажання витратити гроші – гра у мережі в азартні ігри, непотрібні покупки в Інтернет-магазинах або постійна участь в інтернет-аукціонах,

Пристрасть до перегляду фільмів через Інтернет.

Насамперед необхідно звернути увагу на можливі ознаки Інтернет-залежності у вашої дитини.

1. Оцініть, скільки часу ваша дитина проводить у мережі, чи не нехтує вона через роботу за комп'ютером своїми домашніми обов'язками, виконанням уроків, сном, повноцінним харчуванням, прогулянками.

2. Поговоріть із дитиною про те, чим вона займається в Інтернеті. Соціальні мережі створюють ілюзію повної зайнятості – що більше дитина спілкується, то більше в нього друзів, то більший обсяг інформації йому потрібно охопити – відповісти на всі повідомлення, простежити за всіма подіями, показати себе. З'ясуйте, чи підтримується інтерес вашої дитини реальними захопленнями, чи вона просто намагається нічого не пропустити і стежить за оновленнями заради самого процесу. Намагайтеся дізнатися, наскільки важливе для дитини спілкування в мережі і чи не замінює воно реальне спілкування з друзями.

3. Спостерігайте за зміною настрою та поведінки вашої дитини після виходу з Інтернету. Можливий прояв таких психічних симптомів як пригніченість, дратівливість, занепокоєння, небажання спілкуватися. З числа фізичних симптомів можна виділити: головний біль, біль у спині, розлади сну, зниження фізичної активності, втрата апетиту та інші.

4. Поговоріть з практичним психологом та класним керівником про поведінку вашої дитини, її успішність і стосунки з іншими учнями. Насторожуючими факторами є замкнутість, скритність, небажання йти на контакт. Дізнайтеся, чи немає у вашої дитини нав'язливого прагнення вийти в Інтернет за допомогою телефону чи інших мобільних пристроїв під час уроку.

Якщо ви виявили можливі симптоми Інтернет-залежності у своєї дитини, необхідно дотримуватись наступного алгоритму дій:

1. Намагайтеся налагодити контакт з дитиною. Дізнайтеся, що йому цікаво, що його непокоїть і т.д.

2. Не забороняйте дитині користуватися Інтернетом, але постарайтеся встановити регламент користування (кількість часу, які дитина може проводити онлайн, заборона на мережу до виконання 20 домашніх уроків тощо). Для цього можна використати спеціальні програми батьківського контролю, що обмежують час у мережі.

3. Обмежте можливість доступу до Інтернету лише своїм комп'ютером або комп'ютером, що знаходиться в спільній кімнаті – це дозволить легше контролювати діяльність дитини в мережі. Слідкуйте за тим, які сайти відвідує Ваша дитина.

4. Запропонуйте дитині протягом тижня докладно записувати, на що витрачається час, що проводиться в Інтернеті. Це допоможе наочно побачити і усвідомити проблему, а також позбавитися деяких нав'язливих дій – наприклад, бездумного оновлення сторінки в очікуванні нових повідомлень.

5. Запропонуйте своїй дитині зайнятися чимось разом, постарайтеся її чимось захопити. Спробуйте перенести кібердіяльність у реальне життя. Наприклад, для багатьох комп'ютерних ігор існують аналогічні настільні ігри, в які можна грати всією сім'єю або з друзями - при цьому спілкуючись один з одним "наживо". Важливо, щоб у дитини були пов'язані з Інтернетом захоплення, яким він міг би присвячувати свій вільний час.

6. Діти з Інтернет-залежністю суб'єктивно відчувають неможливість обходитися без мережі. Постарайтеся тактовно поговорити з дитиною. Принагідно обговоріть з ним ситуацію, коли з якихось причин він був змушений обходитися без Інтернету. Важливо, щоб дитина зрозуміла – нічого не станеться, якщо вона на деякий час «випаде» з життя Інтернет-спільноти.

7. У разі серйозних проблем зверніться за допомогою до фахівця.

Джерело

31 січня 2022 року





26 січня 2022 року


Як говорити з дітьми про евакуацію.По всій Україні два дні поспіль дітей екстрено виводили із дитячих садків, шкіл, та інших навчальних закладів після сигналу про мінування закладу. Співробітники навчальних закладів розповідають, що деякі діти плакали. Можна припустити, що ситуація може повторитись.Що можуть сказати дитині батьки, щоб зберегти її спокій та рівновагу?

1.Поговоріть про її почуття, про те, що відбувалось з дитиною під час евакуації. Ви можете допомогти озвучити, назвавши ймовірні варіанти: страх, хвилювання, тривога… Запитайте, що саме могло налякати дитину:

- те, що довелось неочікувано поспіхом збиратись та виходити;

- можливо, шум чи крик однолітків;

- можливо, ситуація невизначеності, розгубленості.

2. Ваше завдання спокійним голосом розповісти дитині, що такі ситуації можуть траплятись, але дорослі тримають усе під контролем. Найголовніше, дитина повинна уважно слухати дорослого, спокійно дихати, швидко виконувати вказівки. За потреби, можна шикуватись та йти до виходу за вчителем разом з другом чи подругою.

3. Якщо Ваша дитина дошкільного чи молодшого шкільного віку, то запевніть її, що ви обов'язково приїдете за нею/за ним.

4 Зверніть увагу дитини на позитивний досвід минулих днів:

- учні змогли швидко вдягнутись, безпечно дістатись додому. Спеціальні служби перевірили навчальний заклад і не знайшли небезпечних предметів, відтепер вхід для усіх сторонніх осіб заборонено.

5. Разом з дитиною знайдіть позитивні сторони. Наприклад : тепер усі учасники знають як поводитись в екстреній ситуації.

Дитині важливо розуміти, що дорослі роблять усе можливе для дитячої безпеки, а її задача зберігати спокій та виконувати вказівки дорослих.


20 січня 2022 року



Нагадую, що підлітковий вік пов'язаний із непропорційним  розвитком мозку, фізичними й гормональними змінами, що дезорієнтує підлітків, робить їх невпевненими в собі. 

У цей період діти починають переоцінювати свою роль у суспільстві й сім'ї. Загалом ці фактори можуть призвести до спалахів агресії у підлітка, і при цьому він, наймовірніше, не знає, як упоратися зі складними емоціями. 

Існує кілька типів причин виникнення агресії в підлітків; сімейні, особистісні, ситуативні. Ось деякі з них.

1.Травматичні події .

Смерть або хвороба близької людини, розлучення батьків, знущання старших братів, сестер або однолітків викликають у підлітків стрес. Останній нерідко спричиняє агресивну поведінку. Також поштовхом до агресії може стати те, що підліток є свідком насилля або конфліктів у сім'ї.

2. Насилля

Фізичне або емоційне насилля є ще однією причиною агресивної поведінки серед підлітків.

• насилля призводить до того, що підліток відчуває злість і сором;

• почуття сорому не дає підлітку змоги розповісти кому-небудь про насилля, тому воно переростає в агресію.

3. Тиск із боку однолітків

Підлітки прагнуть  прийняття в колі однолітків. Вони хочуть стати частиною групи. Якщо цього не відбувається, підліток переживає емоційні страждання та гнів, які, своєю чергою, призводять до агресивної поведінки.

4. Низька самооцінка

Деякі підлітки страждають від низької самооцінки. Вони намагаються компенсувати це за допомогою агресивної поведінки. Найчастіше це відбувається, коли підліток перебуває в колі однолітків.

5. Залежності

Деякі підлітки експериментують із наркотиками й алкоголем. Коли вони починають зловживати цими речовинами або в них розвивається залежність, це може призвести до агресивної поведінки

6. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) та розлади навчання

Підлітки, котрі страждають на СДУГ, стикаються з низкою соціальних та емоційних труднощів. Такий підліток може здаватися злим і агресивним.

7. Психічні розлади. Деякі підлітки страждають від психічних розладів (біполярного розладу, панічних атак, шизофренії, депресії, посттравматичного розладу), які викликають у підлітків агресивну поведінку

8. Проблеми зі здоров'ям

У деяких випадках до агресивної поведінки підлітків призводять медичні проблеми: пошкодження мозку, епілепсія, розумова відсталість або синдром Туретта. При належному медичному обстеженні можна вилікувати ці захворювання й упоратися з агресією підлітка.

Як упоратися з агресивною поведінкою підлітків.

На щастя, батьки у змозі контролювати агресію підлітків за допомогою таких методів. 

• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.

• Не застосовувати фізичні покарання.

• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

• Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.

• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

•  Консультації психолога ( індівідуальні та сімейні)

• Домашні правила.

• Поведінковий договір. Ви можете спробувати укласти усну угоду з підлітком. Це змусить його взяти на себе відповідальність за власну поведінку та вчинки:

•  Медична допомога Якщо в підлітка діагностовано психічну або неврологічну проблему (наприклад, епілепсію, депресію тощо), правильна медична допомога у змозі знизити рівень агресії

• Техніки розслаблення. Навчіть підлітка розслаблятися, щоб він зміг упоратися зі стресом:

Коли батьки знають можливі причини агресії в підлітків, то їм до снаги визначити початкові ознаки агресії у вашої дитини.. Виявляйте любов і підтримку – це те, що насамперед потрібно підлітку.



04 січня 2022 року


Модель налагодження співпраці між батьками та підлітками: міжнародний досвід і практика
12 січня, 18:00-20:00 год.


Ведуча:  Джені Джонстоун, доцент кафедри психіатрії Орегонського університету (США)

Запрошуємо освітян (вчителів, шкільних психологів, соціальних педагогів, медсестер шкіл), лікарів (дитячих психіатрів та неврологів, сімейних лікарів та педіатрів), батьків та всіх зацікавлених осіб!

Вебінар перекладається на українську мову. Участь у вебінарі безкоштовна. По завершенню кожного вебінару запрошуємо представити ваші запитання доповідачу. Реєстрація ТУТ 👉

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScBi2mXthRp_GhE-nBbVxCQOJokzkYSQ-xbsoU2c8YJnML3Gg/viewform



15 грудня 2021 року




03 грудня 2021 року

Зворушлива короткометражна анімація про самовиховання батьків дітей з інвалідністю 

https://fb.watch/9KaOMVwVo1/



02 грудня 2021 року




Пам'ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім`я у якій дитина народилася. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім`ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.


Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить їй. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну та неповторну.


Не виражайте часто свого незадоволення, критика лише породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.


Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.


Ніколи не намагайтеся запевнити дитину в тому, що вона погана.


Будьте тактовними в стосунках з дітьми.


Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.


Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.


Насильство над дітьми - це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, у Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».


Завжди давайте дитині шанс бути кращою.


Пам'ятайте, що в сім'ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.


29.11.21 року




Шановні батьки!

Карантинні заходи обмежили нашу мобільність, та все ж ми продовжуємо шукати кращої роботи за кордоном. Шляхи «натоптані», досвід пошуку роботи є, отож і намагаюємось виїхати на заробітки. Але чи замислювались ви над тим, наскільки захищеними ми є поза своєю країною? Чи безпечним буде перебування ТАМ?


 В рамках проведення акції "16 днів проти насилля" пропоную вам перевірити свою обізнаність щодо організації безпечного працевлаштування за кордоном. Зробити це дуже просто, варто лише скористатися посиланням та пройти інтерактивний он лайн - квест, розроблений за сприяння Мінсоцполітики, Представництвом Міжнародної організації  з міграції в Україні – Агентством ООН з питань міграції у рамках інформаційної  кампанії, присвяченої Європейському дню протидії торгівлі людьми.  Квест цікавий та пізнавальний, дає змогу виявити прогалини у знаннях з організації безпечного працевлаштування за кордоном.


І це важливо, адже, як свідчить статистика, 97% постраждалих осіб, які звернулися до МОМ у 2020 році, зазнали трудової експлуатації, основними галузями цієї експлуатації було будівництво, виробництво та сільське господарство.


Ось посилання до квесту: 

 https://quest.stoptrafficking.org/


Буду рада, якщо це допоможе убезпечити у подальшому ваше перебування за кордоном. 


Скріни сертифікатів можна виставляти в групі..🙂, а можна і ні😉

 

22.11.2021 року



10 речей, які хлопчику потрібно чути від своєї мами.

Мама хлопчика – його перше кохання. Але якщо ми хочемо виростити справжнього чоловіка і щасливу людину, треба не тільки про любов до нього говорити, але й виховувати мужність. Тож матусі  хлопців, ось 10 речей, які їм потрібно почути від мами. 

1. Ти – сильний.

Чи знає ваш син, що таке справжня сила? Це не про приховування емоцій і не про поведінку крутого хлопця. Коли ми нагадуємо йому що він сильний, ми тренуємо його м'яз, який допоможе справлятися з важкими ситуаціями і стати душевно стійкою дорослою людиною.

2. Ти – сміливий.

Коли ми бачимо, як наші хлопці роблять щось, що вимагає сміливості, необхідно це підкреслювати. І коли наступного разу йому треба бути проявити неабияку мужність – він згадає мамині слова.

3. Ти – розумний.

Пам'ятаєте ефект Пігмаліона? Бачите, що мозок дитини працює? Обов'язково зазначайте, що вам подобається, як він вирішив проблему і яке розумне рішення знайшов. 

3. Ти – добрий.

Доброта – це прекрасне поєднання доброзичливості та великодушності. Завжди натякайте на те, що він теж ладний змінити світ – через добрі вчинки

5. Ти – гарний.

Якщо ви думаєте, що бути гарною важливо лише дівчатам, то ви помиляєтесь. Хлопцям це теж важливо. І йому вкрай важливо це почути від мами.

6. Ти – дивовижний.

Світ буде говорити йому, що він звичайний. Але прийде час, коли він задумається про те, що він такий як усі, а хотів би бути особливим. Зауважуйте всі його успіхи і вміння, просіть, щоб і вас навчив

7. Ти будеш чудовим чоловіком одного дня.

Хто як не мама пояснить хлопцю, чого чекають жінки від чоловіка. Починайте змалечку мимохідь готувати його до сімейного життя. І власним прикладом, і підкреслюючи його риси характеру та  справи, які йому вдаються.

8. Ти будеш чудовим батьком одного дня.

Через батьківські цінності гартується дитина. Від вас залежить, чи зможе ваш син завжди ставити сім'ю на перше місце і знаходити баланс між дітьми і жінкою і своєю кар'єрою. Діліться вже зараз своїм баченням чудового батька. 

9. Я завжди поруч.

Мамі важко, коли дитина дорослішає і вже не хоче зайвий раз цілуватися і обійматися. Та все одно треба нагадувати про вашу безумовну любов, і коли йому буде непереливки, хай перша людина, до якої він звернеться, будете ви, його мама. 

10. Я завжди любитиму тебе.

Мами знають, що хлопчикам подобається перевіряти межі і деколи це приводить до проблем. Нагадуйте про пункт 3 і про те, що треба думати про наслідки. Але щоб він не накоїв, ви завжди його пробачите, він ніколи не втратить вашу любов. 

 Джерело


12.11.2021 року

Селфхарм: самопошкодження у дітей.


На сьогоднішній день особливістю звернень батьків з дітьми до психологів та психотерапевтів є селфхарм. Вік дітей,що "захоплюються" самоушкодженням, значно помолодшав  і явище швидко розповсюджується, - це ставить в глухий кут не тільки  батьків, а й фахівців. 


Поговоримо про нього.


Запрошуємо батьків на онлайн вебінар    19 листопаду 2021 року, час 18.50 – 20.00


Вебінар проводить тренерка, дитячий психіатр і психотерапевт, Євгенія Дубровська.

реєстрація за посиланням: 

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfIY3Zs_LnL8_LlJhl6sGF6KShD5U6ONYAtNPR3pksKqycY-Q/viewform



05.11.2021 року

Розмова з психологом: як зробити перебування вдома комфортним


31.10.2021 року



29.10.2021 року

#GlobalMILWeek / #ТижденьМІГ 

З 24 до 30 жовтня цього року в Україні та світі відзначають Глобальний тиждень медіа та інформаційної грамотності.

В рамка цієї події підказки для батьків на випадок якщо в медіа виринає  інформація про ризиковану поведінку дітей.

Так, батьки не можуть ліквідувати усі інтернет-ризики, які є сьогодні, або можуть бути завтра.

Але батьки точно можуть більш уважно спостерігати за психоемоційним станом своїх дітей, налагоджувати довірливу комунікацію та вибудовувати прийнятну медіаграмотну взаємодію.




28.10.2021 року

Міжнародний день Інтернету — святкується 29 жовтня.


🚀ГО "Мінзмін" разом із Міністерство цифрової трансформації України запустили уроки для школярів і онлайн-курс для батьків про приватність дітей в Інтернеті. 

Хто збирає дані дітей в Інтернеті та як їх використовує? Як убезпечити дітей від шахраїв і забезпечити їхню приватність в соціальних мережах?

Переходьте за посиланнями та дізнавайтеся як створити безпечне цифрове середовище для дітей.

✅  Онлайн-курс для батьків 👉 

 Приватність дітей в інтернеті


23.10.2021 року

Безкоштовний он-лайн захід з медіаграмотності


14.09.2021 року

Уважні батьки: як запобігати звабленню дітей онлайн

Батьківство - це виклик. Будьте пильними, аби чого не прогавити!

Відеокурс для батьків "Як навчити дитину захищатися" від Українського фонду благополуччя дітей:

Урок 1 "Про сексуальне насильство над дітьми"

Урок 2 "Як дітям визначити та захистити особисті кордони"

Урок 3 "Як дітям берегти та захищати своє тіло"

Урок 4 "Як дітям відрізнити та захистити себе від "поганих" секретів.

Урок 5 " Як дітям застосувати та захистити своє "Ні!"

Урок 6 "Як дітям діяти та кому довіряти, щоб себе захистити"


10.09.2021 року

◾️10 вересня - Всесвітній день запобігання самогубствам.

Розповідаємо про попереджувальні ознаки суїциду та що робити, якщо ви помітили ці ознаки у людини.

Бережіть себе та своїх близких!




Джерело

10.09.2021 року

22.04.2021 року

14.04.2021 року

Чотири поради для підтримки психічного здоров’я підлітків.

Покажіть своєму підліткові любов і турботу, водночас потурбуйтеся про себе.

Незалежно від того, чи добре ви та ваш підліток спілкуєтеся, чи стикаєтеся з проблемами, важливо показати, що ви його любите й підтримуєте, що ви завжди поруч із ним і можете допомогти йому пережити важкі часи.

Ось чотири речі, про які слід пам’ятати під час розмов у форматі «Як справи?» зі своїми підлітками, щоб показати, що ви завжди поруч із ними.

1. Заохочуйте їх ділитися власними почуттями.

Знайдіть спосіб тримати зв'язок із підлітками. Запитайте їх, як пройшов їхній день і що вони робили. Це можна зробити, запросивши їх допомогти вам із приготуванням вечері, щоб у цей час обговорити їхній день.

Нагадуйте їм, що ви поруч із ними, незважаючи ні на що, і що хочете почути, як вони почуваються і про що думають. Декілька простих підбадьорливих слів можуть допомогти їм почуватись комфортно й ділитися з вами своїми почуттями.

Важливо визнати і зрозуміти емоції, які вони можуть переживати, навіть якщо це викликає дискомфорт. Коли вони відкриються вам, ви можете відповісти: «Я розумію», «Це звучить як важка ситуація» або «Це має сенс».

Неважко помічати неприємні для вас речі, які роблять ваші підлітки. Але також спробуйте помічати і хвалити їх за те, що вони роблять добре – навіть за щось просте, наприклад, прибирання за собою.

2. Знайдіть час, щоб підтримати їх.

Попрацюйте разом над створенням нового розпорядку дня та формулюванням досяжних щоденних цілей. Вам може вистачити рутинної домашньої роботи, або ж, наприклад, можна встановити ціль робити домашнє завдання перед вечерею.

Підлітковий вік означає незалежність! Спробуйте надати підліткові час і простір, аби він міг бути самостійним. Власний простір – це нормальна частина дорослішання.

Знайдіть декілька способів підтримати та заохотити підлітка робити перерви (від шкільної роботи, домашніх справ чи інших видів діяльності, над якими він може працювати), щоб робити те, що йому подобається. Якщо ваш підліток відчуває розчарування, допоможіть йому поміркувати над можливими шляхами розв’язання проблеми. Намагайтеся не брати на себе управління і не говорити, що робити.

3. Працюйте з конфліктом разом.

Прислухайтеся до поглядів підлітка та намагайтеся спокійно розбиратися в конфлікті. Пам’ятайте: стрес відчувають усі!

Ніколи не обговорюйте певне питання, коли ви відчуваєте злість. Відійдіть, зробіть вдих і заспокойтеся – ви можете поговорити зі своїм підлітком пізніше.

Уникайте боротьби за владу. Підлітки можуть намагатися взяти усе під свій контроль через те, що світ здається непередбачуваним, а варіанти – обмеженими. Хоч як це складно в такий момент, співчувайте їхному прагненню тримати все під контролем, коли їм не по собі, а не намагайтеся дати їм відсіч або перемогти їх.

Будьте чесними та відвертими з підлітками: ви можете дати їм зрозуміти, що ви також переживаєте додатковий стрес. Покажіть їм, як ви справляєтеся зі своїми важкими почуттями. Це може допомогти їм зрозуміти, що ті почуття, які вони переживають, – це нормально.

Коли виникає конфлікт, знайдіть трохи часу, щоб подумати, як ви та ваш підліток можете його розв’язати. Ви можете обговорити ці думки зі своїм підлітком, щоб він побачив, як ви опрацьовуєте ідеї.

4. Подбайте про себе.

Ті, хто піклується про дітей, мають багато з чим працювати. Вам також потрібно потурбуватися про це й підтримати себе. Демонстрація турботи про себе також є дієвим способом навчання для вашого підлітка.

Не зволікайте зі звертанням по допомогу до інших, якщо ви відчуваєте себе пригніченими. Почуватися так – цілком нормально. Знайдіть члена сім’ї або когось, з ким можна поговорити.

Виділіть час для себе. Спробуйте знайти декількох людей, з якими ви можете поділитися почуттями та переживаннями. Щодня виділяйте трохи часу на спілкування з ними, щоб поговорити про свої почуття.

Виділіть собі день, щоб зайнятися справами, які допомагають вам долати стрес та керувати ним. Незалежно від того, насичений ваш день чи вільний, ми знаємо, що час для догляду за собою є важливим для нашого добробуту. Робити те, що вам подобається, або просто кілька хвилин відпочити – це те, що може допомогти вам почуватися розслабленими та енергійними.

Спробуйте різні позитивні стратегії подолання стресу, які вам підходять. Наприклад: фізичні вправи, розмови з друзями, складання списків справ або планів на майбутнє, підтримання рутини та розпорядку дня, роздуми про те, за що ви вдячні або чим пишаєтеся, і заняття, які вам подобаються, такі як музика, мистецтво, танці або ведення щоденника.


23.03.2021 року

Мотивуючий алгоритм діалогу з дитиною (підлітком).

Автор: Гриценко Роман Анатолійович

Мета: сформувати в дитині бажання виконати Ваше прохання, «екологічне» спонукання до дії.

ЯК ПОБУДУВАТИ СВОЄ ЗВЕРНЕННЯ ДО дитини, щоб вона ВАС ПОЧУЛА З ПЕРШОГО РАЗУ І ВИКОНАЛА ВАШЕ ПРОХАННЯ?

Перед тим, як звернутися до дитини з проханням, обов'язково проясніть їй 4 пункти:

1. Чітко поясніть дитині - що Ви від неї хочете.

2. Скажіть, навіщо Вам це потрібно.

3. Скажіть, що вона від цього отримає.

4. Скажіть скільки часу на це буде потрібно.

ПРИКЛАД: Вам потрібно переконати сина / дочку пройти методику «Дім».

1. Чітко поясніть дитині - що ви від неї хочете.

- Синку, хочу запропонувати тобі пройти тест, який називається «ДІМ».

2. Скажіть, навіщо Вам це потрібно.

- Я сама його вже пройшла і отримала цікаві результати. І мені дуже цікаво, які результати будуть у тебе, щоб їх порівняти.

3. Скажіть, що він від цього отримає.

- Тест покаже на що нам потрібно звернути увагу, щоб мирно спілкуватися. На додаток до цього, я спокійно вислухаю і обдумаю твої ідеї.

4. Скажіть скільки часу на це буде потрібно.

- Це займе 15-20 хвилин.

ПЛЮСИ ЦЬОГО ІНСТРУМЕНТУ:

«+» Звернення батьків з позиції «Дорослий-Дорослий».

«+» Поважний тон.

«+» Прояснити головні питання: «Навіщо я це роблю?», «Що це дасть тобі?».

«+» Позначено час бесіди.

ТРЕНУВАННЯ.

Побудуйте своє прохання до дитини відповідно до «мотивуючого алгоритму бесіди», за такими ситуаціями:

1. Навести порядок на письмовому столі.

2. Провести прибирання у своїй кімнаті.



04.03.2021 року

Деякі причини конфронтацій між дітьми у сім'ї

У суперництві (конкуренції) між дітьми в сім'ї немає нічого нового. Історія рясніє розповідями про боротьбу братів і сестер. Про це нам щодня нагадують у популярних телевізійних шоу і комедійних серіалах: діти б'ються, сперечаються, конфліктують і при цьому виглядають дуже милими та смішними персонажами, ми весело коментуємо їхню поведінку, сміємося над їхніми витівками. У реальному житті, суперництво між дітьми не виглядає смішним. Далі ви дізнаєтеся про причини подібної ситуації та можливі шляхи виходу з неї.

Прагнення привернути увагу. Дітям потрібна батьківська увага майже так само, як потрібна їжа та вода. Вони б, звичайно, віддали перевагу позитивній увазі, але будуть задовольнятися всім, що тільки зможуть отримати. Іноді щоб привернути увагу батьків їм неусвідомлено доводиться конфліктувати один з одним, і якщо таким чином вдається досягти бажаного, вони вже, напевно, будуть знати про існування потрібної «кнопки». Навчіть дітей хорошого. Найчастіше, батьки, не знаючи, як встановити тісний родинний зв'язок між дітьми, фокусуються тільки на тому, як зупинити їхнє протистояння. Однак, в першу чергу їм необхідно навчити дітей співчуттю, взаєморозумінню і взаємозв'язку.

Батьківські порівняння. Ваша старша дитина досягає успіху в спорті та регулярно приносить додому одні «дванадцятки», а молодша має погану координацію і щосили намагається отримати «сімку» чи «вісімку»?! Якщо ви будете порівнювати своїх дітей, це пробудить в них конкуренцію і дух суперництва, тому намагайтеся тримати свої спостереження при собі. Помічати відмінності в дітях - це добре, але важливо завжди відзначати ті хороші якості, які неодмінно є в кожного з них.

Різні характери та інтереси. У всіх нас абсолютно різні інтереси та особистісні особливості, брати та сестри теж можуть бути абсолютно різними. Сприймайте це спокійно! У розмові з дітьми наголосіть, що саме, на ваш погляд, є особливого в кожного з них. Наприклад, відзначте ваших дочок наступним чином: «Мені дуже подобається, що Аня захоплюється спортом, а Оля любить малювати. Це робить нашу сім'ю набагато цікавішою, ніж те, якби всі мали однакові уподобання». Також шукайте для них спільні інтереси. Коли у дітей є спільна мета, вони хочуть проводити більше часу разом. Ось тільки деякі з існуючих можливостей: настільні ігри, реалізація творчих ідей, виконання дитячих наукових завдань, захоплення непрофесійними видами спорту, відвідування занять з театрального мистецтва і постановка міні-вистав або створення власної колекції.

Різні періоди розвитку. У ранньому віці, маючи різницю в три роки, ваші діти любили грати один з одним, але коли старша дочка перейшла в середні класи школи, ваш молодший третьокласник, імовірно, відчув себе покинутим. Діти іноді починають частіше конфліктувати, коли один з них переходить на новий етап розвитку, залишивши іншого позаду. Запевніть їх, що цей час мине, і вони скоро знову будуть насолоджуватися товариством один одного. Роз'ясніть кожному з них, що відбувається в даний момент з його братом чи сестрою. «Твоя сестра дуже тебе любить. Зараз вона просто дуже зайнята своїми новими предметами в школі» і «Ти стала старшою, в тобі відбулися певні зміни, ось братик і відчуває себе непоміченим. Будь терпляча з ним і намагайся більше приділяти йому уваги».

Відсутність навичок. У вашій родині одна дитина акуратна і завжди охайна, а інша - потопає в безладді. Конфлікт у такому випадку неминучий, але іноді ситуація загострюється лише тільки тому, що діти ще не навчилися правильно вирішувати проблеми. Будьте прикладом для наслідування, вирішуйте все мирним шляхом, шляхом компромісу та діалогу. І коли між дітьми спалахне конфлікт, попросіть їх подумати над можливими рішеннями. Можна спробувати врегулювати конфлікт за допомогою таких слів: «Це призводить мене до божевілля, коли ти...» або «Будь ласка, запитай, перш ніж брати мої...». Нарешті, якщо нічого не допомагає, можна просто вийти з конфлікту. Ви можете сказати щось на кшталт: «Тато і я з повагою ставимося один до одного, і я не буду це слухати. Піду до своєї кімнати. Коли закінчите сперечатися, дасте мені знати».

Деякі брати та сестри конфліктують більше, ніж інші. Зрештою, вони самі відповідальні за свої стосунки. Вам, як батькам, необхідно навчити дітей навичок вирішення конфліктів, а також встановити чіткі правила (наприклад, не можна бити один одного) й намагатись не порівнювати дітей та не виділяти фаворитів. З часом, діти помиряться, напруга спаде і все стане на свої місця.

https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/31/


01.03.2021 року

Чотири поради для підтримки психічного здоров’я підлітків

Покажіть своєму підліткові любов і турботу, водночас потурбуйтеся про себе.

Незалежно від того, чи добре ви та ваш підліток спілкуєтеся, чи стикаєтеся з проблемами, важливо показати, що ви його любите й підтримуєте, що ви завжди поруч із ним і можете допомогти йому пережити важкі часи.

Ось чотири речі, про які слід пам’ятати під час розмов у форматі «Як справи?» зі своїми підлітками, щоб показати, що ви завжди поруч із ними.

1. Заохочуйте їх ділитися власними почуттями.

Знайдіть спосіб тримати зв'язок із підлітками. Запитайте їх, як пройшов їхній день і що вони робили. Це можна зробити, запросивши їх допомогти вам із приготуванням вечері, щоб у цей час обговорити їхній день.

Нагадуйте їм, що ви поруч із ними, незважаючи ні на що, і що хочете почути, як вони почуваються і про що думають. Декілька простих підбадьорливих слів можуть допомогти їм почуватись комфортно й ділитися з вами своїми почуттями.

Важливо визнати і зрозуміти емоції, які вони можуть переживати, навіть якщо це викликає дискомфорт. Коли вони відкриються вам, ви можете відповісти: «Я розумію», «Це звучить як важка ситуація» або «Це має сенс».

Неважко помічати неприємні для вас речі, які роблять ваші підлітки. Але також спробуйте помічати і хвалити їх за те, що вони роблять добре – навіть за щось просте, наприклад, прибирання за собою.

2. Знайдіть час, щоб підтримати їх.

Попрацюйте разом над створенням нового розпорядку дня та формулюванням досяжних щоденних цілей. Вам може вистачити рутинної домашньої роботи, або ж, наприклад, можна встановити ціль робити домашнє завдання перед вечерею.

Підлітковий вік означає незалежність! Спробуйте надати підліткові час і простір, аби він міг бути самостійним. Власний простір – це нормальна частина дорослішання.

Знайдіть декілька способів підтримати та заохотити підлітка робити перерви (від шкільної роботи, домашніх справ чи інших видів діяльності, над якими він може працювати), щоб робити те, що йому подобається. Якщо ваш підліток відчуває розчарування, допоможіть йому поміркувати над можливими шляхами розв’язання проблеми. Намагайтеся не брати на себе управління і не говорити, що робити.

3. Працюйте з конфліктом разом.

Прислухайтеся до поглядів підлітка та намагайтеся спокійно розбиратися в конфлікті. Пам’ятайте: стрес відчувають усі!

Ніколи не обговорюйте певне питання, коли ви відчуваєте злість. Відійдіть, зробіть вдих і заспокойтеся – ви можете поговорити зі своїм підлітком пізніше.

Уникайте боротьби за владу. Підлітки можуть намагатися взяти усе під свій контроль через те, що світ здається непередбачуваним, а варіанти – обмеженими. Хоч як це складно в такий момент, співчувайте їхному прагненню тримати все під контролем, коли їм не по собі, а не намагайтеся дати їм відсіч або перемогти їх.

Будьте чесними та відвертими з підлітками: ви можете дати їм зрозуміти, що ви також переживаєте додатковий стрес. Покажіть їм, як ви справляєтеся зі своїми важкими почуттями. Це може допомогти їм зрозуміти, що ті почуття, які вони переживають, – це нормально.

Коли виникає конфлікт, знайдіть трохи часу, щоб подумати, як ви та ваш підліток можете його розв’язати. Ви можете обговорити ці думки зі своїм підлітком, щоб він побачив, як ви опрацьовуєте ідеї.

4. Подбайте про себе.

Ті, хто піклується про дітей, мають багато з чим працювати. Вам також потрібно потурбуватися про це й підтримати себе. Демонстрація турботи про себе також є дієвим способом навчання для вашого підлітка.

Не зволікайте зі звертанням по допомогу до інших, якщо ви відчуваєте себе пригніченими. Почуватися так – цілком нормально. Знайдіть члена сім’ї або когось, з ким можна поговорити.

Виділіть час для себе. Спробуйте знайти декількох людей, з якими ви можете поділитися почуттями та переживаннями. Щодня виділяйте трохи часу на спілкування з ними, щоб поговорити про свої почуття.

Виділіть собі день, щоб зайнятися справами, які допомагають вам долати стрес та керувати ним. Незалежно від того, насичений ваш день чи вільний, ми знаємо, що час для догляду за собою є важливим для нашого добробуту. Робити те, що вам подобається, або просто кілька хвилин відпочити – це те, що може допомогти вам почуватися розслабленими та енергійними.

Спробуйте різні позитивні стратегії подолання стресу, які вам підходять. Наприклад: фізичні вправи, розмови з друзями, складання списків справ або планів на майбутнє, підтримання рутини та розпорядку дня, роздуми про те, за що ви вдячні або чим пишаєтеся, і заняття, які вам подобаються, такі як музика, мистецтво, танці або ведення щоденника.

Чотири поради для підтримки психічного здоров’я підлітків Покажіть своєму підліткові любов і турботу, водночас потурбуйтеся про себе.

17 лютого 2021 року

Як розпізнати ризик суїциду в підлітків

У підлітковому віці дитина переживає бурхливий емоційний період. Етап становлення її окремої й незалежної особистості рясніє перепадами настрою й дуже часто містить суїцидальні думки. Як розпізнати, що дитина планує розлучитися з життям, перш ніж стане занадто пізно?

Думки про самогубство, на диво, виникають у дуже великої кількості підлітків. За підрахунками дослідників, етап планування суїциду переживає практично кожна четверта дитина. На жаль, якщо ми не розпізнаємо ознак самогубства, яке насувається, або якщо батьки недооцінять помічених ними симптомів суїцидальних намірів, це може призвести до трагедії. То ж яка поведінка дитини може свідчити про ризик суїциду?

Невід'ємним елементом стану, супутнього формуванню суїцидальної поведінки, є пресуїцидальний синдром. Його симптоми досить помітні для уважного спостерігача, ігнорувати їх у жодному разі не можна. 

Тривожними для батьків повинні бути такі ситуації:

розмови про самогубство – якщо підліток каже про самогубство, то це не просто «такі собі роздуми». Такий симптом, безумовно, не можна недооцінювати. Найчастіше прихованою причиною розмов про самогубство є крик про допомогу, бажання звернути на себе увагу. Якщо цього не зробити і проігнорувати дитину, вона більше не знайде у своєму арсеналі інструментів якогось іншого способу звернути увагу на себе і свою проблему. У результаті, може зробити суїцидальну спробу;

розмови про суїцидальні думки в однолітків, подруг або однокласників – іноді дитина не каже про самогубство прямо. Вона може розповісти про чужі наміри розлучитися з життям. Така поведінка може завуальовуватися розмовою, а іноді й бути ризикованою, оскільки сильний емоційний зв'язок підлітка з однолітками може сіяти небезпечне «насіння» в їхньому співтоваристві;

надмірна самокритика й переживання із приводу своїх поразок і невдач – дуже низька самооцінка підлітка, бачення джерела всіх проблем у самому собі, які показують, що дитина почуває себе нікчемною, нічого не вартою й не бачить шансів змінити цю ситуацію, – це також застережливий сигнал. Перед суїцидом завжди відбувається звуження свідомості, яке призводить до того, що майбутній самогубець просто не бачить іншого виходу із ситуації, окрім як піти із життя;

захоплення кумирами, які вчинили самогубство, – батьки повинні бути особливо уважними в тих ситуаціях, в яких кумир дитини (музична зірка, медійне обличчя, актор/актриса кіно) позбавив себе життя. Після кожного самогубства зірки з'являється так званий синдром Вертера, тобто підвищена кількість самогубств серед шанувальників (фанатів) свого кумира;

прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду, теж можуть свідчити про зацікавленість смертю й самогубством;

раздарювання важливих речей друзям або своїй сім'ї. Протягом дуже короткого періоду до суїциду дитина намагається «попрощатися» зі своєю сім'єю та друзями. Попередженням повинні служити ситуації, коли підліток віддає свої особисті дрібнички й ті речі, яких ще кілька тижнів тому за жодні скарби світу не позбувся би;

соціальна ізоляція – період дорослішання – це період інтенсивного спілкування. Відсутність друзів і практично повне соціальне відчуження дитини можуть бути важливим симптомом. Якщо вона цілими днями не виходить з дому, ні з ким не зустрічається, ні про кого не розповідає, варто звернути увагу на присутність інших симптомів наявності суїцидальних думок;

депресивний стан – печаль, зниження енергетичного потенціалу, утрата апетиту, надмірна сонливість та інші симптоми депресії завжди повинні викликати більшу настороженість батьків і готовність прийти на допомогу своїй дитині.

Джерело


28 січня 2021 року

 10 ознак батьків, які швидше за все виховають успішних дітей 

Всі, без винятку батьки, мріють, щоб їхні діти досягли успіху в житті та завоювали міцне становище. Але що для цього потрібно? Як повинні виховувати мами й тати своїх дітей? Які корисні навички прищеплювати? І що буде потрібно від самих батьків?

Рецепт правильного виховання у всіх батьків свій. Найцікавіше, що всі мами й тати бажають дітям виключно добра і щасливого життя. Звідки ж тоді виростають ледарі, невдахи, егоїсти та невротики? Мабуть, не всі батьки в змозі направити виховання дітей в конструктивний напрямок. А в майбутньому їх дочки та сини не можуть побудувати кар’єру й особисте життя.

Яких же правил у вихованні корисно дотримуватися, щоб виростити успішних дітей?

Ось 10 найголовніших з них:

1. Переїдьте в гарний район

Переїзд – справа надзвичайно клопітка. Але батьки, які прагнуть підтримати своїх дітей на шляху до успіху, можуть піти й на такий радикальний крок. Як це виглядає? Наприклад, батьки переїдуть в район міста, де їхні діти отримають можливість навчатися в гідному навчальному закладі, відвідувати курси, розвивати свої таланти та спілкуватися з успішними однолітками.

Прикладом тому можуть послужити батьки, які переїжджають в більш розвинені, перспективні країни, де перед людиною відкриваються широкі можливості. Переїхати в правильний район – гарне рішення для майбутнього своєї дитини.

2. Розвивайте хороші стосунки

З 1938 року фахівці Гарвардського університету займалися довгостроковими дослідженнями життєвого досвіду 400 студентів цього навчального закладу. Після майже 70 років спостережень, анкетування, аналітик, вчені змогли відшукати «рецепт» щасливого і заможного життя.

Отримані уроки ніяк не належали до матеріального статку, слави, трудової діяльності. Несподіваний висновок, отриманий з цього тривалого дослідження, на подив простий: добрі відносини роблять людину щасливою і здоровою.

Що можуть в даному питанні зробити батьки для своїх дітей? По-перше, вони розвивають доброзичливі зв’язки з родичами та знайомими, і вчать своїх дітей формувати й підтримувати доброзичливі відносини.

3. Правильно хваліть своїх дітей

Батьки, які виховують успішних дітей, хвалять їх, закріплюючи позитивні звички. Що це означає? Що похвала звучить за стратегії й зусилля, які реалізуються в ході розв’язання проблем, а не за природні таланти.

Відразу може бути важко розібратися, що до чого. Ось кілька прикладів.

·         Не хваліть дитину за високий бал за контрольну, а хваліть за те, як вона підготувалася;

·         Не хваліть дитину за перемогу в спортивних змаганнях, а похваліть її завзятість і старання на тренуваннях, які й дали можливість здобути перемогу;

·         Не говоріть: «Який же ти розумний!»/«Ти чудова художниця!». Змініть думку на: «Ти чудово впорався з поставленим завданням!» або «Ти так чудово малюєш! У тебе дуже добре вийшло!»;Мета полягає в тому, щоб хвалити саме за прогрес, а не за конкретні хвилини успіху.

4. Не беріть на себе дитячі обов’язки.

Не варто робити домашню роботу за дітей і, тим більше це стосується шкільних домашніх завдань. Важливо прищеплювати практичні навички, які знадобляться їм у дорослому житті.

5. Дайте дітям зрозуміти, що вони завжди можуть розраховувати на батьківську підтримку.

Питання стосується безперервної суперечки про те, чи потрібно вчити дітей «не бути розмазнею», коли їм боляче, важко, чи навпаки, бути для них тим, хто примчить при першому “ай”.

Можете здивуватися, але фахівці дотримуються точки зору «бігти за першим покликом». І мова тут виключно про підтримку, а не розв’язання проблем дитини замість неї самої.

Якщо відповідати на емоції дітей підтримкою, з них виростуть добре соціально адаптовані люди.

6. Допоможіть дітям стати стресостійкими.

Стійкість до стресових ситуацій, передбачає здатність відновлюватися в короткий термін після складних ситуацій. Якоюсь мірою це є фундамент успіху. Стресостійкість дає можливість рухатися від поразки до поразки, зберігаючи ентузіазм.

Подібне ставлення до проблем допоможе в майбутньому зустрічати труднощі лицем до лиця.

Подавайте дітям хороший приклад, дозвольте їм розв’язувати свої проблеми й не забороняйте їм ризикувати там, де це дозволено.

Тут немає ніякого суперечливості. Важливо дозволити дітям розв’язувати свої проблеми, коли це реально. Але, з іншого боку, роль батьків передбачає дії, як авторитетної особи та безапеляційного захисника. Це, наприклад, реалізується в школі. Є результати досліджень, які свідчать, що навчальні заклади схильні ігнорувати обдарованих школярів на користь зростання успішності серед менш здібних дітей.

Тут грає роль оманлива думка про те, що талант доб’ється всього сам. Але це не так. І зацікавлені батьки, готові встати на захист своїх дітей, можуть виправити ситуацію на краще.

8. Нагадуйте дітям про свої очікування.

Фахівці університету в Ессексі (Велика Британія) дійшли висновку, що серед дівчаток, чиї батьки пред’являли підвищені вимоги (і систематично нагадували про це), найнижча статистика вагітності в підлітковому віці, вони рідше залишають школу, влаштовуються на роботу, яка погано оплачується.

Інакше кажучи, чим більше батьки «пиляють» дитину, тим успішнішою вона стане в майбутньому. Швидше за все, подібна трансляція батьківських очікувань, подіє і на хлопчиків.

9. Вселяйте віру, що діти виберуть собі гідну пару

Фахівці Вашингтонського університету (Сент-Луїс) прийшли до висновку, що щасливий шлюб дає можливість «ефективніше працювати, отримувати підвищення, більше заробляти та отримувати радість від того, що робиш.»

Звичайно, шлюб – це персональний вибір дітей, а не те, на що слід активно впливати. Кращий варіант – показати своїм дітям наочний приклад щасливих стосунків у сім’ї.

10. Надихайте дітей на підприємництво.

Фінансова грамотність в сучасному світі надзвичайно важлива, і підприємницьке мислення – теж. Багато людей стверджують, що домоглися успіху, оскільки їхні батьки заохочували їх підприємницькі прагнення, і у них був хороший шанс втілювати свої амбіції в життя ще в юному віці.


20 січня 2021 року 

Криза підліткового віку це лакмусовий папірець сімейних стосунків

У кожного віку – свої переваги та труднощі, і звісно – кризи. Як же без них. Мабуть ті, у кого є діти, відчули на собі, що таке «криза трьох років» або «криза семи років».

Коли дитина намагається зрозуміти світ довкола себе і свою позицію в ньому, випробовує власні сили та встановлені рамки. Однак багато психологів сходяться в тому, що найскладніша криза дитячої епохи в житті кожної людини трапляється в підлітковому віці. Коли змінюється фізіологія, вподобання, цінності та навіть саме життя. Тоді стрімко руйнуються авторитети та ідеали. І батьки не можуть впізнати своїх «доброго хлопчика» чи «чемну дівчинку». Цей період дорослішання – справжнє випробування і для дітей, і для їхніх батьків.

– Кожен з нас проходить за своє життя чимало вікових криз. Чи не найважчим випробуванням стає підлітковий вік – як для самого підлітка так і для його батьків.  Найбільша проблема в тому, що батьки не можуть знайти підхід до дитини, яка «ще вчора була дружньою та слухняною, а сьогодні перетворилася на монстра».

– Чому ж так відбувається? Що необхідно знати, щоб не зашкодити стосункам в родині?

– Одразу хочу зазначити, що підлітковий вік – це лакмусовий папірець стосунків та типів прив’язаності до батьків. Іншими словами – чим надійнішою була емоційна прив’язаність у батьків та дитини в ранньому віці, тим безпечнішим стане перехідний період.

Криза підліткового віку є однією з найважчих. Бо зміни, що відбуваються (досить раптові та інтенсивні) стосуються як фізіологічних так і психологічних особливостей. У цей непростий період підлітки мають актуальну потребу в автономії та намагаються її відвоювати, інколи навіть по справжньому. Підліток прагне свободи, проте не завжди знає і вміє нею розпорядитися. І якщо до 12-14 років дитина була гіперопікуваною своїми батьками, то, отримавши свободу,  буде розгубленою.

Тому батькам, у яких ще малі діти, важливо пам’ятати про те, що автономія – це природна потреба дитини будь-якого віку, її варто прищеплювати змалечку. Залишати вашого тінейджера сам-на-сам з повною свободою – не зовсім безпечне рішення. Так само, як і кардинально обмежувати цю свободу.

Основною їхньою потребою є визнання серед ровесників. Досить важливою лишається потреба бути почутими та підтриманими батьками. Але не так, коли батьки знають, як краще та вчать чи нав’язують свою думку. 

А за правилом «Я поруч із тобою. 

І я знаю, що ти впораєшся і здолаєш труднощі. 

А якщо не здолаєш – допоможу тобі». 

Батькам досить складно прийняти прагнення своєї дитини до незалежності та повної свободи. Адже це означає, що потрібно їй довіритись, відступити в бік та спостерігати, як вона своїми силами долає труднощі. 

А це зовсім не просто – не кинутись рятувати дитину та допомагати їй. Проте це дуже важливий досвід, який має отримати підліток. Саме так формується компетентність та вміння долати труднощі.

– Відпустити і повірити буває досить складно, тож виникають конфлікти…

Причин непорозумінь між дорослими й підлітками чимало. Проте основна – це протиріччя між прагненням свободи з боку дитини та неможливістю батькам прийняти цю незалежність саме в такій формі і в тих межах, яких добиваються підлітки. Наприклад, дорослі не можуть погодитися, що син чи донька гулятимуть з друзями до півночі.

– Що ж робити, як не зруйнувати стосунки?

Головна порада – домовлятися. Обговоріть головні спірні моменти, знайдіть компроміс і домовтеся, як кожна сторона буде діяти в тій чи іншій ситуації. Разом окресліть «свободи» та правила домовтеся, про наслідки їх порушення. Тут стане в нагоді так званий «Контракт довіри», що буде базуватись на кількох основних принципах:

чіткість в обов’язках та правилах (зі сторони підлітків та зі сторони батьків);

повага одне до одного;

наслідки за порушення правил та обов’язків;

гнучкість у виконанні правил;

щирість по відношенню до своєї дитини.

Цей «контракт» має на меті підвищити відповідальність підлітка. Саме цього прагнуть батьки. Також пам’ятайте про те, що домовленості можуть не спрацювати одразу, а на формування будь якої звички потрібен час.

(Взято з просторів Інтернету)


24 листопада 2020 року Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства"


Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, доступні за посиланнями, а саме:

1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн https://vimeo.com/464178591;

2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613

3) Секстинг https://vimeo.com/464177511;

4) Секс-чатинг https://vimeo.com/464176581;

5) Грумінг https://vimeo.com/464181532;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти  https://vimeo.com/464180697.

2. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/477933967.

3. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/292080839.

4. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням http://rm.coe.int/leam-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.

Всі вищевказані та інші матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

Лист Міністерства освіти і науки України від 17.11.2020 №6/1379-20 "Щодо Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства та Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»"



18 листопада 2020 року Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. 

У 2020 році, який ми прожили онлайн, Рада Європи зосередилася на темі безпеки дітей в мережі. Особливий акцент – на контенті із сексуальним змістом, який діти створюють самостійно.  

З цієї нагоди закликаємо: проведіть 18 листопада з нами і #НавчітьДитинуЗахищатися! Адже знання –  головна запорука до усвідомленої поведінки в мережі.

Приєднуйтеся до нас і розповсюджуйте знання, що рятують дітей: https://childfund.org.ua/novyny/18-listopada-evropejskij-den-zakhistu-ditej-vid-seksualnoji-ekspluatatsiji-ta-seksualnogo-nasilstva-priednujtesya-2

#EndChildSexAbuseDay_CWBF

Сексуальне насильство в родині